Методика та пошук

Екологічна освіта на уроках математики

Математика є необхідним предметом для вивчення природничих наук, оскільки дає цим наукам не тільки обчислювальний апарат, засоби вираження законів природи, вона дає в користування цим предметам метод формалізації як метод пізнання, тобто вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі, зокрема при вивченні екології математика створює умови для розвитку уміння давати кількісну оцінку стану природних об'єктів і явищ, позитивних і негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному середовищах, тому при викладанні математики в основній школі є можливість продемонструвати взаємозв'язки між поняттями, прийнятими в різних областях знань, і процесами, що протікають у природному середовищі та людському суспільстві. У процесі вивчення математики при поясненні навчальної теми можна підібрати такий матеріал, в якому буде наявний елемент екологічної освіти, а також буде міститися компонент обов'язкової програми з математики.

Реалізація завдань екологічного виховання на уроках математики відбувається через:

ü  розв’язування задач з екологічним та прикладним змістом;

ü  проведення інтегрованих уроків;

ü  позакласну роботу з предмета.

Текстові задачі дозволяють розкрити питання про середовище існування, турботу про нього, раціональне природокористування, відновлення та примноження природних багатств.

Враховуючи структуру і зміст сучасної екології, спираючись на концепцію реалізації ідей розвиваючого навчання і визначення світогляду, як моральної категорії, можна виділити тематичні напрями, які можуть слугувати основою для складання математичних задач з екологічним змістом:

Ø  вплив зовнішніх факторів навколишнього середовища на функціонування організму людини і її здоров’я;

Ø  людина та її взаємодія з навколишнім світом живої та неживої природи;

Ø  шляхи пізнання властивостей навколишніх предметів і явищ.

Текстові задачі екологічного та практичного змісту використовуються на різних етапах уроку.

Використання задач як засобу мотивації знань, умінь і методів створює умови для реалізації в процесі введення нового навчального матеріалу, зв'язку навчання математики з життям, розвиток міжпредметних зв'язків. Завдання повинні бути підібрані так, щоб їх постановка привела до необхідності набуття учнями  нових знань з математики, а отримані під впливом цієї необхідності знання дозволили вирішити не тільки поставлене завдання, але і ряд інших задач прикладного характеру.

                Для створення проблемної ситуації можна використовувати як задачі, так і окремі фрагменти прикладних задач. А завдання в цілому розглянути згодом при закріпленні і поглибленні знань школярів.

Важливе значення має залучення школярів до самостійного знаходження прикладів застосування математичних знань у відомих їм життєвих явищах і до використання цих прикладів у своїх відповідях. Велику пізнавальну цінність має виконання вправ, пов'язаних з виділенням на реальних предметах, їх моделях або кресленнях знайомих геометричних форм. Така робота сприяє розвитку просторових уявлень учнів, розширенню їх кругозору і є ефективним засобом зміцнення зв'язків навчання з життям, розвитку уяви.

Систему завдань, призначену для закріплення знань учнів, доцільно доповнювати завданнями з практичним змістом з відсутніми значеннями цих величин, а в окремих випадках і відсутніми даними. Це створює умову для вироблення в учнів таких корисних навичок, як виконання вимірювань, використання таблиць і довідників, з яких вони зможуть взяти значення тих або інших величин.

Матеріал з екології може усвідомлюватися і засвоюватися учнями в процесі розгляду завдань, розв’язання яких можна представити на персональному комп'ютері у вигляді презентації в процесі заняття. Також розв’язання подібних завдань можна здійснити в різних табличних процесорах персонального комп'ютера, що, у свою чергу, дозволить підвищити інтерес до матеріалу, що вивчається, з боку учнів.

Розв’язання задач екологічного та прикладного змісту повинно бути системним, щоб учні усвідомили сутність екологічної моралі.

Досвід вчителів математики щодо складання задач екологічного та прикладного змісту представлено у збірнику «Розв’язуємо математичні задачі – пізнаємо навколишній світ»

У шкільному житті центральне місце займає урок.

Одним із кроків підвищення ефективності уроку математики є впровадження технології інтегрованого навчання.

Інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності учасників навчально-виховного процесу, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Поєднання впливу на інтелектуальну, емоційно – чуттєву, діяльнісну сфери особистості – забезпечує сприйняття проблем довкілля як особистісно значущих і спрямованих на перехід від накопичення екологічних знань до формування відповідних рис особистості, моделей поведінки, діяльності. Завдання, звернені не тільки до розуму, а й до емоцій дітей, викликають почуття причетності до вирішення актуальних проблем.

 Завдання на такий урок учні отримують заздалегідь, більшість з яких мають на меті самостійне складання текстів задач учнями за запропонованими даними. Такого роду робота підштовхує до джерел пізнання (робота з довідниками, збір і аналіз інформації з даної проблеми в мережі Internet). Отже, у школярів виховується інтерес до самостійної творчої діяльності, яка знаходить подальшу реалізацію у науко-дослідницьких роботах учнів.

Розв’язання задач екологічного та прикладного змісту можуть бути використані при проведенні позакласних заходів за заздалегідь складеними кросвордами, ребусами, загадками.

Інтегруючи математичну і екологічну освіту, ми тим самим об'єднуємо емоційне сприйняття з раціональним. У результаті учні вчаться бачити красу в математиці і, більш того, вчаться взагалі більш глибоко відчувати прекрасне.

Екологізація курсу математики «працює» як на реалізацію цілей і завдань екологічної освіти, так і поліпшення якості математичної освіти за рахунок підвищення інтересу до вивчення математики.